Сравнение электромеханических показателей индукционно-динамического и электромагнитного двигателей

Автор(и)

  • Владимир Федорович Болюх Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Україна https://orcid.org/0000-0001-9115-7828
  • Сергей Владимирович Олексенко

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Ключові слова:

индукционно-динамический двигатель, электромагнитный двигатель, актуатор, скоростные показатели

Анотація

Проведено сравнение электромеханических показателей индукционно-динамического двигателя и электромагнитного двигателя, предназначенных для работы в качестве актуатора электрических коммутационных аппаратов. Для сравнения выбраны двигатели с одинаковыми массогабаритными параметрами при использовании емкостного накопителя энергии и электронной системы, формирующей апериодический импульс тока. Пока-заны преимущества индукционно-динамического двигателя по скоростным показателям по отношению к электромагнитному двигателю.

Посилання

  1. Афонин А.А., Гребеников В.В. Электродинамические системы
  2. повышенного быстродействия // Техническая электродинамика. – 1994. – №5. – С. 23-29.
  3. Угаров Г.Г., Нейман В.Ю. Тенденции развития и применения ручных ударных машин с электромеханическим преобразованием энергии // Изв. вузов. Электромеханика. – 2002. – №2. – С. 37-43.
  4. Балковой А.П., Костин А.В., Мягких А.С. и др. Особенности проектирования гаммы прямых линейных электроприводов для машиностроения // Электротехника. – 2013. – №7. – С.13-20.
  5. Cho D.J., Woo D.K., Ro J.S. et al.Novel elec-tromagnetic actuator using a permanent magnet and an inter-locking mechanism for a magnetic
  6. switch // IEEE Transsactions on Magnetics. – 2013. – Vol. 49, №5 – P. 2229-2232.
  7. Bissal A., Magnusson J., Engdahl G.Comparison of two ultra-fast actuator concept // IEEE Transsac-tions on Magnetics. – 2012. – Vol. 48, №11. – P. 3315-3318.
  8. Кузнецов П.В., Толмачев Н.С., Харитонов В.Д. и др. Индукционно-динамическая система очистки сушильного
  9. ISSN 2079-3944. Вісник НТУ"ХПІ". 2014. №20 (1063) 33
  10. оборудования // Молочная промышленность. – 1989. – № 1. – С. 25-26.
  11. Здор Г.Н., Мамутов А.В., Мамутов В.С., Смотраков Д.В. Разработка эффективных технологических устройств для магнитно-эластоимпульсной вырубки-пробивки тонколистовых
  12. материалов // Металлообработка. – 2001. – №2. – С. 28-32.
  13. Fair H.D.Electromagnetic launch science and technology in the United States enters a new era // IEEE Trans. Magnetics.
  14. – 2005. – №1, Vol. 41. – Р. 158-164.
  15. Reck B.First design study of an electrical catapult for
  16. unmanned air vehicles in the several hundred kilogram range // IEEE Trans. Magnetics. – 2003. – №1, Vol. 39. – Р. 310-313.
  17. Liao M., Zabar Z., Czarkowski D. et al. On the design
  18. of a coilgun as a rapid-fire grenade launcher // IEEE Trans. Magnetics. – 1999. – №1, Vol. 35. – Р. 148-153.
  19. Chemerys V.T., Bolyukh V.F., Mashtalir V.V.The project analysis of induc-tion thruster parameters for the field mortaring // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – 2010. – №1. – С. 22-28.
  20. Upshaw J.L., Kajs J.P.Micrometeoroid impact simulations using a railgun electromagnetic accelerator // IEEE Trans. Magnetics. –
  21. – № 1, Vol. 27. – Р. 607-610.
  22. Татмышевский К.В., Козлов С.А. Магнитно-импульсные установки для испытаний изделий авиакосмической техники на ударные
  23. воздействия // Авиакосмическое приборостроение. – 2005. – №12. – С. 52-57.
  24. Петленко Б.И. Оптимизация линейных электроприводов стендов для динамических испытаний автомобилей // Электрическое и электронное оборудование автомобилей, тракторов и их роботизированных производств. – М.: МАМИ, 1992. – С. 60-68.
  25. Тютькин В.А. Магнитно-импульсный способ разрушения сводов и очистки технологического оборудования от налипших материалов // Электротехника. – 2002. – №11. – С. 24-28.
  26. Татмышевский К.В., Марычев С.Н., Козлов С.А. Магнитно-импульсные метательные средства поражения для систем активной защиты объектов особой важности // Современные
  27. технологии безопасности. – 2005. – №4. – С. 8-11.
  28. Гурин А.Г., Набока Б.Г., Гладченко В.Я. Волновые явления в электродинамических излучателях и формирование сложных
  29. гидроакустических сигналов // Технічна електродинаміка. – 2001. – № 2. – С. 3-6.
  30. Стрижаков Е.Л., Нескоромный С.В., Меркулов Р.В. Ударная конденсаторная сварка с магнитно-импульсным приводом // Сварочное производство. – 2009. – №2. – С. 33-35.
  31. Мазуренко М.И., Петухов В.А., Поведайло В.А. и др. Электродинамический импульсный клапан для получения молекулярных пучков // Приборы и техника эксперимента. –
  32. – №2. – С. 152-155.
  33. Болюх В.Ф., Олексенко С.В., Щукин И.С. Влияние параметров ферромагнитного сердечника на эффективность индукционно-динамического двигателя // Електротехніка і електромеханіка. – 2012. – №6. – С.20-27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-06-17

Як цитувати

Болюх, В. Ф., & Олексенко, С. В. (2014). Сравнение электромеханических показателей индукционно-динамического и электромагнитного двигателей. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин I апаратiв. Теорiя I практика, (20 (1063), 25–35. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 20 (1063) (2014)

Розділ

Електричні машини

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.