Визначення теплових опорів ротора еквівалентної теплової схеми адаптованої для частотно-керованого асинхронного двигуна

Автор(и)

  • Александр Николаевич Петренко Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Україна
  • Виктор Петрович Шайда Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", Україна
  • Николай Яковлевич Петренко Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Ключові слова:

частотно-керований асинхронний двигун, тепловий стан двигуна, метод еквівалентних теплових схем, теплові опори ротора

Анотація

У статті докладно розглянуто методику визначення теплових опорів ротора частотно-керованого асинхронного двигуна (ЧУАД), які є частиною параметрів його еквівалентної теплової схеми. Математична модель, отримана на основі запропонованої еквівалентної теплової схеми, використовувалася для дослідження теплового стану ЧУАД. Результати досліджень докладно висвітлені в роботах [1-6] і підтверджені експериментально. Матеріал статті доповнює ці роботи і дозволяє полегшити освоєння і використання даної методики.

Посилання

  1. Осташевский, Н.А. Потери частотно-управляемого асинхронного двигателя при различных законах регулирования и типах преобразователей / Н.А. Осташевский, В.Н. Иваненко, А.Н. Петренко // Электротехника и электромеханика. – 2009. № 3. С. 37–41.
  2. Осташевский, Н.А. Математическая модель теплового состояния частотно-управляемого асинхронного двигателя в стационарных режимах / Н.А. Осташевский, А.Н. Петренко // Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика. Тематич. вып. науч-техн. журнала «Электроинформ». – 2009. – С. 266–270.
  3. Осташевский, Н.А. Исследование теплового состояния частотно-управляемого асинхронного двигателя при различных законах регулирования / Н.А. Осташевский, А.Н. Петренко // Вестник НТУ «ХПИ». Сборник научных трудов. Тематический выпуск «Проблемы совершенствования электрических машин и аппаратов». – 2010. – № 16. – С. 89–102.
  4. Осташевский, Н.А. Исследование теплового состояния частотно-управляемого асинхронного двигателя при изменении нагрузки / Н.А. Осташевский, А.Н. Петренко // Электротехника и электромеханика. – 2010. № 3. С. 25–29.
  5. Петренко А.Н. Экспериментальное исследование нагрева частотно-управляемого асинхронного двигателя при различных источниках питания // Электротехника и электромеханика. – 2010. № 5. С. 21–23.
  6. Петренко А.Н. Исследование теплового состояния частотно-управляемого асинхронного двигателя при пуске / А.Н. Петренко, В.П. Шайда, Н.Я. Петренко // Электрика (Россия). – 2014. – № 2. – C. 20–23.
  7. Регулируемый электропривод [Электронный ресурс]: Экономические и технологические аспекты энергоресурсосбережения за счет широкомасштабного внедрения регулируемого электропривода / Сайт компании УП «ПРОМЭНЕРГЕТИКА». – Режимдоступа:http://pe.by/index. php?option=com_content&task=view&id=26&Itemid=31.
  8. Петрушин В.С. Асинхронные двигатели в регулируемом электроприводе: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / В.С. Петрушин. – О.: Наука и техника, 2006. – 320 с.
  9. Сандлер А.С.Частотное управление асинхронными двигателями / А.С. Сандлер, Р.С. Сорбатов. – М. – Л.: Энергия, 1966. – 144 с.
  10. Борисенко А.И. Аэродинамика и теплопередача в электрических машинах / А.И. Борисенко, В.Г. Данько, А.И. Яковлев. – М.: Энергия, 1974. – 560 с.
  11. Зюзев А.М. Учет колебаний температуры обмотки статора асинхронного двигателя при проверке по нагреванию в повторно-кратковременном режиме / А.М. Зюзев, В.П. Метельков // Известия Томского политехнического университета. – 2015. Т. 326. – № 4. – С. 146–153.
  12. Коцур М.И. Тепловое состояние асинхронного двигателя при пониженной частоте вращения ротора / М.И. Коцур // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2013. – № 2/3 (62). – C. 8–10.
  13. Зализный Д. И. Адаптивная математическая модель тепловых процессов асинхронного двигателя с короткозамкнутым ротором / Д.И. Зализный, О.Г. Широков, В.В. Попичев // Вестник Гомельского государственного технического университета им. П.О. Сухого.– 2015. Т. 1. – № 1 (60). – C. 1–13.
  14. Анучин А. С. Использование двухмассовой тепловой модели для выбора асинхронного двигателя / А.С. Анучин, К.Г. Федорова // Вестник ИГЭУ. – 2013. Вып.3. – С. 1–3.
  15. Коцур М.И. Оценка ресурса системы изоляции управляемого асинхронного двигателя с фазным ротором в подсинхронном диапазоне частоты вращения / М.И. Коцур // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2011. – № 5/8 (53). – C. 41–46.
  16. Петренко А.Н. Методика расчета тепловых сопротивлений статора частотно-управляемого асинхронного двигателя / А.Н. Петренко, В.П. Шайда, Н.Я. Петренко // Вісник НТУ «ХПІ». Серія «Електричні машини та електромеханічне перетворення енергії». – 2014. – № 38 (1081). – С. 122–131.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-13

Як цитувати

Петренко, А. Н., Шайда, В. П., & Петренко, Н. Я. (2015). Визначення теплових опорів ротора еквівалентної теплової схеми адаптованої для частотно-керованого асинхронного двигуна. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин I апаратiв. Теорiя I практика, (42 (1151), 44–48. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 42 (1151) (2015)

Розділ

Електричні машини

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.