Дослідження перехідних процесів в пристрої форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-3944.2018.32.06Ключові слова:
вакуумний контактор, актуатор, моностабільний електромагніт, пристрій форсованого керування, пускова обмотка, утримуюча обмоткиАнотація
Проведено огляд систем форсованого керування з пусковими і утримуючими обмотками. Виявлено, що існує велика кількість різноманітних систем форсованого керування електромагнітами. Встановлено, що у контакторах найчастіше застосовуються системи форсованого керування з пусковими та утримуючими обмотками. Розглянуті переваги та недоліки таких систем форсованого керування. Виявлено, що найбільш розповсюджений пристрій форсованого керування моностабільними електромагнітами містить дві котушки з двома обмотками: пусковою (В – buster) і утримуючою (H – hold), та нормально-замкнений контакт блоку допоміжних контактів, а також діодний мост, діод та конденсатор. Такий пристрій широко застосовується багатьма провідними виробниками вакуумних контакторів, таких як: АВВ, Siemens, Alstom (Areva), SchneiderElectric, Eaton, Електродинаміка тощо. Проведено експериментальні дослідження перехідних процесів в одному з комутаційних апаратів - вакуумному контакторі, у якому застосовано даний пристрій, а саме на серійному триполюсному вакуумному контакторі КВТн-250/1,14 виробництва компанії «Електродинаміка». Було проведено дві серії дослідів: перша серія дослідів проведена для існуючої системи форсованого керування, а друга серія дослідів – для системи форсованого керування в якій було закорочено діод, анод і катод якого були з’єднані з кінцями утримуючих обмоток відповідно першої і другої котушок електромагніта. Дослідження проведені за допомогою цифрового двопроменевого осцилографа SIGLENTSDS1052. Були отримані осцилограми струму і напруги в пусковій та утримуючій обмотках при різних значеннях напруги U = 220, 180, 150 В та при живленні від джерела постійної напруги, а потім від джерела змінної напруги. Проведено аналіз експериментальних досліджень. Виявлені переваги та недоліки пристрою форсованого керування. Виявлено, що комутаційний апарат (вакуумний контактор КВТн-250/1,14) не спрацює при неприпустимому зниженні напруги, що призведе до перегріву котушки і вона вийде з ладу. Зроблені висновки та показані можливості вдосконалення пристрою форсованого керування моностабільними електромагнітами.Посилання
http://vgolos.ua/articles/yak-znyzyty-vytraty-za-elektroenergiyu_ 107347.html
Клименко Б.В. Комутаційна апаратура, апаратура керування, запобіжники. Терміни, тлумачення, коментарі. Навчальний посібник. – Харків: Талант, 2008.
Клименко, Б. В. Форсированные электромагнитные системы /
Б. В. Клименко. – М.: Энергоатомиздат, 1989 . – 160 с.
А.с. 33230 (СССР). Реле /Г. Т. Андреев, П. В. Боровицкий,
Б.Ф. Витман. Опубл. 30.11.33.
А.с. 133506 (СССР). Включающее устройство / П.Л. Светличный, В.В. Глушко, Б.Я. Стариков и др. Опубл. в Б.И., 1960, №22.
А.с. 559290 (СССР). Электромагнит постоянного тока с форсировкой / Л.Н. Елисеев, Л.И. Евдокимова. Опубл. в Б.И., 1977, №19.
Каталог "Контакторы электромагнитные трехполюсные переменного тока серии КНТ" [Электронный ресурс] - URL: http://www.uralelectro.ru/upload/file/KNT.doc (27.03.2013). http://www.findpatent.ru/patent/262/2624659.html
https://electrodinamika.com.ua/catalog/vacuum-contactors/shakhtnye -vakuumnye-kontaktory/kontaktor-shakhtnyy-kvtn-250-1-1.php
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.