Вибір керуючих параметрів для регулювання режимів роботи вентильно-індукторного двигуна
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-3944.2018.32.09Ключові слова:
модель, програма Simulink, механічні характеристики, керуючі параметри, рекуперативне гальмування, ШІМ напругиАнотація
У статті розглянуто питання про вибір керуючих параметрів для регулювання різних режимів роботи вентильно-індукторного двигуна. Проведено аналіз статей, виданих протягом 2005-2018 років щодо вентильно-індукторних двигунів для різних застосувань в Україні і за кордоном. З аналізу випливає, що є велика різноманітність у виборі керуючих параметрів у різних авторів, а також у більшості авторів відсутній аналіз перехідних процесів при використанні обраних керуючих параметрів. Автор статті в попередніх роботах використовував фазове регулювання для вентильно-індукторного двигуна рудничного електровоза потужністю 27 кВт і частотою обертання 1146 хв-1. З метою вибору оптимальних керуючих параметрів в даній роботі для зазначеного двигуна в якості керуючого параметра вибрано ШІМ напруги. Розглянуто перехідні процеси при зміні моменту навантаження в режимі двигуна, а також від режиму двигуна до режиму рекуперативного гальмування при постійній частоті обертання за допомогою розробленої моделі двигуна для перехідних режимів в програмі Simulink. При переході від режиму двигуна до режиму рекуперативного гальмування змінювалися кути включення і відключення. Шпаруватості імпульсів в ШІМ визначалися за допомогою механічних характеристик, розрахованих на моделі двигуна для сталих режимів. Результати аналізу можуть бути використані при розробці програми для мікропроцесора контролера.Посилання
Галайко, Л.П. Формирование механической характеристики вентильно-индукторного двигателя для стиральной машины малой мощности / Л.П.Галайко. – Материалы Международной научно-технической конференции «Проблемы повышения эффективности электромеханических преобразователей в электроэнергетических системах». 24-28 сентября 2007 г. Севастополь 2007. С. 36-38.
Галайко, Л. П. Имитационное моделирование установившихся режимов работы вентильно-индукторного двигателя. / Л. П. Галайко. – Електротехніка і електромеханіка, 2005, №1, c. 24–26.
Галайко, Л.П. Моделирование режима рекуперативного торможения в имитационной модели вентильно-индукторно двигателя. / Л.П. Галайко // Електротехнічні і комп’ютерні системи. – 2017. Одесса. №25(101). С.146-153.
Галайко, Л.П. Анализ режима рекуперативного торможения вентильно-индукторного двигателярудничного электровоза. / Л. П. Галайко. – Вестник НТУ «ХПИ», 34'2017, Харьков, 20017, c. 38-41.
Галайко, Л.П. Имитационное моделирование вентильно-индукторного двигателя в переходных режимах. / Л. П. Галайко. – Вестник НТУ «ХПИ», 48'2005, Харьков, 2005, c. 24–27.
H.Chen and G. Xie. Double 7.5-kW Three-Phase Switched Reluctance Motors Parallel Drive System for Electric Locomotive Traction. 978-1-4244-1833-6-08/$25.00 ©2008 IEEE.
Minguao Ma. An Integrated Switched Reluctance Motor Drive Topology With Voltage-Boosting and On-Board Charging Capabilitiesfor Plug-In Hybrid Electric Vehicles (PHEVs) / Minguao Ma,Zhongyi Chang, Yihua Hu , et al. IEEE Access, V.6, 2018, p. 1550-1559.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
