Аналіз досвіду проведення лабораторних занять з електротехніки

Автор(и)

  • Yevgen Honcharov Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Україна
  • Vladislav Markov
  • Igor Polyakov

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-3944.2020.1.06

Ключові слова:

лабораторні заняття з електротехніки, стиль викладання, стимулювання студентів

Анотація

У статті розглянуті проблеми та досвід проведення лабораторних занять з електротехніки. Розглядаються такі актуальні питання викладання: як погоджувати навчальний процес у всіх його формах, тобто лекційні заняття з практичними і особливо з лабораторними заняттями? Які методичні прийоми сприяють найбільш ефективній роботі студентів в електротехнічної лабораторії і кращому засвоєнню навчального матеріалу? Як стимулювати студентів до оволодіння знаннями в процесі проходження лабораторного практикуму? Збираючи електричне коло на стенді за заданою схемою, студент повинен на власні очі зрозуміти структуру електричного кола , зрозуміти відмінність між колом постійного та змінного струму, зрозуміти відмінності між однофазним і трифазним колом змінного струму, між генераторним режимом роботи електричної машини та режимом двигуна. Студенти отримують навички при роботі з вимірювальними приладами, що важливо для студента технічного профілю. Зроблені наступні висновки: проведення лабораторних занять в процесі підготовки студентів з електротехніки грає ключову роль, і скорочувати кількість академічних годин на проведення таких занять є неприпустимим; не можна звести процес проведення лабораторних занять з електротехніки тільки до роботи з комп'ютерними програмами, а використовувати їх потрібно, як додатковий інструмент у навчальному процесі; підвищення якості викладання не зводиться до збільшення темпу викладення матеріалу і перевантаження інформацією студента, тут важливий помірний темп і розумна інерційність, інакше засвоєння матеріалу не відбудеться; якість викладання забезпечується: за рахунок чіткості, послідовності і логічності, чіткості постановки завдання - студент повинен розуміти, що йому потрібно робити на кожному етапі роботи, тобто викладач забезпечує зворотний зв'язок зі студентами та контролює їх, виправляючи помилки, звертаючи увагу на важливі нюанси навчального матеріалу; контроль засвоєння відбувається у формі співбесіди, причому, критерії оцінки заздалегідь обговорені і відомі кожному студенту; на одного викладача в лабораторії не повинно бути понад 12 студентів, інакше ускладнюється освітній процес і підвищується навантаження на викладача, що може призводити до жорсткого стилю викладання; необхідно заохочувати і стимулювати старанність і прагнення студентів до оволодіння знаннями і отримання хороших оцінок.

Посилання

Система стандартів з організації навчального процесу. Ла-бораторні заняття. Порядок підготовки та проведення. СТВУЗ-ХПІ-2.05-2003.

Електричні кола: лаб. практ. з електротехніки : в 3-х ч. Ч.1 / В.Г. Данько, Н.В. Крюкова, В.С. Марков та ін. Х. : НТУ «ХПІ», 2015. 52 с.

Електротехнічні пристрої: лаб. практ. з електротехніки у 3-х ч. Ч. ІІ/ В.Ф. Болюх, В.С. Марков, І.В. Поляков та ін. Харків : НТУ «ХПІ», 2016. 54 с.

Електроніка та мікропроцесорна техніка : лаб. практикум з електротехніки: в 3-х ч. Ч.ІІІ / В.Ф.Болюх, В.С. Марков, І.В. Поляков та ін. Харків : НТУ «ХПІ», 2018. 76 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-18

Як цитувати

Honcharov, Y., Markov, V., & Polyakov, I. (2020). Аналіз досвіду проведення лабораторних занять з електротехніки. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин I апаратiв. Теорiя I практика, 3(1), 32–35. https://doi.org/10.20998/2079-3944.2020.1.06

Номер

Розділ

Теоретичні основи електротехніки