Аналіз досвіду проведення лабораторних занять з електротехніки
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-3944.2020.1.06Ключові слова:
лабораторні заняття з електротехніки, стиль викладання, стимулювання студентівАнотація
У статті розглянуті проблеми та досвід проведення лабораторних занять з електротехніки. Розглядаються такі актуальні питання викладання: як погоджувати навчальний процес у всіх його формах, тобто лекційні заняття з практичними і особливо з лабораторними заняттями? Які методичні прийоми сприяють найбільш ефективній роботі студентів в електротехнічної лабораторії і кращому засвоєнню навчального матеріалу? Як стимулювати студентів до оволодіння знаннями в процесі проходження лабораторного практикуму? Збираючи електричне коло на стенді за заданою схемою, студент повинен на власні очі зрозуміти структуру електричного кола , зрозуміти відмінність між колом постійного та змінного струму, зрозуміти відмінності між однофазним і трифазним колом змінного струму, між генераторним режимом роботи електричної машини та режимом двигуна. Студенти отримують навички при роботі з вимірювальними приладами, що важливо для студента технічного профілю. Зроблені наступні висновки: проведення лабораторних занять в процесі підготовки студентів з електротехніки грає ключову роль, і скорочувати кількість академічних годин на проведення таких занять є неприпустимим; не можна звести процес проведення лабораторних занять з електротехніки тільки до роботи з комп'ютерними програмами, а використовувати їх потрібно, як додатковий інструмент у навчальному процесі; підвищення якості викладання не зводиться до збільшення темпу викладення матеріалу і перевантаження інформацією студента, тут важливий помірний темп і розумна інерційність, інакше засвоєння матеріалу не відбудеться; якість викладання забезпечується: за рахунок чіткості, послідовності і логічності, чіткості постановки завдання - студент повинен розуміти, що йому потрібно робити на кожному етапі роботи, тобто викладач забезпечує зворотний зв'язок зі студентами та контролює їх, виправляючи помилки, звертаючи увагу на важливі нюанси навчального матеріалу; контроль засвоєння відбувається у формі співбесіди, причому, критерії оцінки заздалегідь обговорені і відомі кожному студенту; на одного викладача в лабораторії не повинно бути понад 12 студентів, інакше ускладнюється освітній процес і підвищується навантаження на викладача, що може призводити до жорсткого стилю викладання; необхідно заохочувати і стимулювати старанність і прагнення студентів до оволодіння знаннями і отримання хороших оцінок.Посилання
Система стандартів з організації навчального процесу. Ла-бораторні заняття. Порядок підготовки та проведення. СТВУЗ-ХПІ-2.05-2003.
Електричні кола: лаб. практ. з електротехніки : в 3-х ч. Ч.1 / В.Г. Данько, Н.В. Крюкова, В.С. Марков та ін. Х. : НТУ «ХПІ», 2015. 52 с.
Електротехнічні пристрої: лаб. практ. з електротехніки у 3-х ч. Ч. ІІ/ В.Ф. Болюх, В.С. Марков, І.В. Поляков та ін. Харків : НТУ «ХПІ», 2016. 54 с.
Електроніка та мікропроцесорна техніка : лаб. практикум з електротехніки: в 3-х ч. Ч.ІІІ / В.Ф.Болюх, В.С. Марков, І.В. Поляков та ін. Харків : НТУ «ХПІ», 2018. 76 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.