Тіло людини як джерело енергії
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-3944.2021.2.12Ключові слова:
теплова енергія людського тіла, електрична активність мозку, біострумАнотація
У статті розглядаються актуальні проблеми використання енергії, що виділяється людським тілом. Виникає питання, а скільки енергії може виробляти людське тіло чи енергії? А чи можливо використати цю енергію для побутових та промислових потреб? У 18 та 19 століттях з'явилися перші наукові роботи на цю тему. З'ясувалося, що носіями зарядів у білках живого організму є іони (протони та електрони), які разом із системою електронно-діркової провідності створюють єдину, властиву лише живому організму провідність. Електрична активність мозку оцінюється імпульсами напруги амплітудою 500 мкВ різної частоти від 05 до 55 Гц. Отримати імпульси з такою частотою та такою амплітудою від носіїв заряду лише іонного типу неможливо. Електрохімічні джерела струму інерційні, тому цей факт може бути прямим доказом наявності в мозку та нервовій системі загалом електронного руху носіїв заряду. Цілком реально використовувати теплову енергію людського тіла. В даний час центральна будівля Стокгольмського залізничного вокзалу перетворена на своєрідний експериментальний полігон. Щодобово через будівлю вокзалу проходить близько 250 тис. осіб, що виділяють до 25 МВт теплової енергії. Більшість її у вигляді нагрітого повітря збирається у вентиляції і через теплообмінники енергія передається на нагрівання води в системі опалення іншої будівлі. За приблизними оцінками, ефективність такої системи дозволяє економити до 25% енергії, що витрачається на опалення будівлі. Усередині людини виробляються електричні струми різних частот у 7 біологічних електростанціях: у серці, у мозку та у п'яти органах почуттів. Вся електрика, що виробляється всередині людського організму, поглинається його тканинами. Жоден електрон, вироблений усередині живого організму, не залишає людське тіло, і не перетворюється на навколишнє середовище, а поглинається шкірою. Цим і обумовлена замкнутість електричної системи людини. Організм сам поглинає всю електрику, яку раніше він і зробив. Енергія, що виробляється людським тілом, підрозділяється на механічну, теплову та електричну. Найбільш ефективно можна використовувати теплову енергію людського тіла. Механічна енергія також може бути використана, проте з набагато меншою ефективністю. Електричну енергію людського тіла на даному етапі розвитку науки та техніки використати практично неможливо. Її використання мабуть стане реальним у дуже віддаленому майбутньому.
Посилання
Манойлов В.Е. Электричество и человек. – 2-е изд., перераб и доп. Энергоиздат. Ленингр. отд-ние, 1982. 152 с., ил.
https://russian7.ru/post/skolko-ehlektrichestva-vyrabatyvaet/
Наше тело как источник бесплатной электроэнергии насколько это реально. Александр Навагин/ Хайп.pу
http://molostovvd.narod.ru/books/acupru.htm
Алексей Щукин Энергия свечей, человека и земли. «Эксперт» №38 (675)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.