Вимоги до контактних матеріалами комутаційних пристроїв
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xКлючові слова:
електричні контакти, порошковий матеріал, легуючий компонент, тверде мастило, електропровідність, теплопровідністьАнотація
Запропоновано перейти від використання в конструкціях сільнострумних електричних апаратів мідних сплавів як електроконтактних матеріалів на порошкові матеріали. Представлений аналіз складу порошкового матеріалу та надано рекомендації щодо кількісного складу легуючих компонентів у структурі мідної матриці. Відзначено, що складне легування мідної порошкової матриці проявляється ефектом синергетики, обумовленої каркасною структурою з легуючих компонентів, що надає утвореним твердим розчинам при достатній пластичності більш високу міцність.Посилання
Розенберг В.М., Николаев А.К. Особенности медных малолегированных тепло- и электропроводных сплавов // Цветные металлы. - 1972. - №8. - С. 65-70.
Порошковая металлургия / Под. ред. Андриевского Р.А. – М.: Металлургия, 1983. – 519 с.
Портной К.И., Бабич Б.Н. Дисперсионно-упрочненные сплавы. – М.: Металлургия, 1974. – 195 с.
Либенсон Г.А. Производство порошковых изделий. – М.: Металлургия, 1990 - 238 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.