Використання діагностичних даних головних приводів прокатних станів в автоматичних системах вимірювання довжини прокату

Автор(и)

  • Антон Иванович Важинский Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут",
  • Александр Анатольевич Гусев

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Ключові слова:

математична модель, вимірювання довжини, головний привід, масштабування, система візуалізації

Анотація

Проведено дослідження системи вимірювання довжини прокату в сортопрокатному цеху. Запропоновано комплекс, заснований на математичній моделі процесу прокатки і діагностичних даних приводу стану 650. У статті наводиться опис математичного моделювання системи управління комплексом. Отримані теоретичні результати послужили основою при реалізації підсистеми вимірювання.

Посилання

Жуков С.Ф., Важинский А.И. Автоматизация процессов управления и диагностирования электротехнических комплексов металлургического производства // Технічна електродинамiка. Тем. випуск "Проблеми сучасної електротехнiки". – 2010. – Ч. 1. – С. 181-184.

Бабаев Ф.В. Оптимальный раскрой материалов с помощью ЭВМ. – М: Машиностроение, 1982. – 168 с.

Бесекерский В.А., Попов Е.П. Теория систем автоматического управления. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – СПб, Изд-во "Профессия", 2003. – 752 с

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-05-17

Як цитувати

Важинский, А. И., & Гусев, А. А. (2015). Використання діагностичних даних головних приводів прокатних станів в автоматичних системах вимірювання довжини прокату. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин I апаратiв. Теорiя I практика, (13 (1122), 122–127. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 13 (1122) (2015)

Розділ

Безпека електрообладнання

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.