Розробка фіксатора коротких замикань для повітряних ліній електропередач напругою 110 – 150 кВ

Автор(и)

  • Петро Григорович Плєшков Кіровоградський національний технічний університет, Україна
  • Андрій Іванович Котиш Кіровоградський національний технічний університет, Україна
  • Олександр Іванович Сіріков Кіровоградський національний технічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Ключові слова:

повітряна лінія електропередач, фіксатор коротких замикань, електрична мережа з відгалуженнями

Анотація

Запропонована проста конструкція електромеханічного фіксатора короткого замикання для повітряних ліній електропередач напругою 110-150 кВ. Для обраної конструкції наведена методика розрахунку його технічних характеристик. Експериментально доведена на дослідному зразку придатність запропонованої методики для інженерних розрахунків.

Біографії авторів

Петро Григорович Плєшков, Кіровоградський національний технічний університет

завідувач кафедри “Електротехнічних систем та енергетичного менеджменту”

Андрій Іванович Котиш, Кіровоградський національний технічний університет

заступник завідувача кафедри “Електротехнічних систем та енергетичного менеджменту”

Олександр Іванович Сіріков, Кіровоградський національний технічний університет

доцент кафедри “Електротехнічних систем та енергетичного менеджменту”

Посилання

Айзенфельд А.И. Методические указания по определению мест повреждения воздушных линий напряжением 110 кВ и выше с помощью фиксирующих приборов. – М.: Союзтехэнерго, 1989. – 62 с.

Айзенфельд А.И., Шалыт Г.М. Определение мест короткого замыкания на линиях с ответвлениями. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 208с.

Резніченко Т.П., Олексієнко Б.І. Визначення відстані до місця пошкодження на ЛЕП-110 кВ за методом параметрів аварійного режиму // Енергетика і автоматика. – 2013. – №3. – С. 169-175.

Horstmann Navigator - индикаторы короткого замыкания (ИКЗ) воздушных линий: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iron-harry.ua/tovar/1/5/63/ (дата звернення: 02.10.2015). – Назва з екрану.

Регистраторы короткого замыкания распределительной ВЛЭП напряжением до 35 кВ ASTROHN-8070, ASTROHN-8080: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.astrohn.ru/instrument/KZ.html (дата звернення: 02.10.2015). – Назва з екрану.

Устройство для определения места повреждения на линиях электропередачи напряжением 6-35 кВ, 110-750 кВ ИМФ-1Р и ИМФ-3Р: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pek.by/imf-1r/ (дата звернення: 02.10.2015). – Назва з екрану.

Плєшков П.Г. Орлович А.Ю., Котиш А.І. Фіксатор короткого замикання // Зб. наук. праць Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. – 1997 – С. 42-45.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-13

Як цитувати

Плєшков, П. Г., Котиш, А. І., & Сіріков, О. І. (2015). Розробка фіксатора коротких замикань для повітряних ліній електропередач напругою 110 – 150 кВ. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин I апаратiв. Теорiя I практика, (42 (1151), 8–11. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 42 (1151) (2015)

Розділ

Електричні апарати

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.