ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ ЕЛЕКТРООБІГРІВАЧІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Проведено огляд та аналіз і техніко-економічних характеристик електрообігрівачів. Встановлено співвідношення ціни та якості для цих приладів.
Ключові слова: електрообігрівачі, техніко-економічні характеристики,конструкцій.
Посилання
ГОСТ 16617-87 Електроприлади опалювальні побутові загальні технічні умови – Введ. 01.01.88.
ГОСТ 17083-87 Електротепловентилятори побутові. Загальні технічні умови – Введ. 01.01.89.
Крівошейн І.А. Побутові електронагрівальні прилади й установки. – М.: МКХ РСФСР.
Муромський С.Н. Особливості пристрою побутових нагрівальних електроприладів США. – М.: Информелектро, 1971.
ГОСТ 15047-78 Електроприлади нагрівальні побутові терміни й визначення – Введ. 05.12.78.
Квятковський С.Ф., Волкова Л.В., Герчук Ю.М. Побутові нагрівальні електроприлади. – М.: Енергоатомиздат, 1987.
Шаровский О.В., Варшавський О.С. Побутові електроопалювальні прилади. – М.: Енергія, 1975.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.