Про можливість застосування методів нанохімії для аналізу та інтенсифікації хімікотехнологіческіх процесів
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Розглянуто основні принципи нанохімії і кореляція з нанотехнологією. Показано використання цих принципів задля створення нових матеріалів, аналізу механізму та кінетики хіміко-технологічних процесів.
Ключові слова: нанохімія, кореляція, хіміко-технологічні процеси.Посилання
Mühlenweg Heike, Gutsch Andreas Nanoprozesstechnik // Ghem – Ing – Techn. – 2000. – 72. № 9. – Р. 1022.
Fernandez – Bertrau Jose F. Mechanochemistry: An overview. Pap. 3rd International Congress of the Cuban Chemical Society, Havana, 1-4 Dec. 1988 // Pure and Appl. Chem, 1999. 71. № 4. – P. 581-586.
В.М. Шулаев О природе неорганических наноматериалов // Металлообработка. Международный информац. – технический журнал. 2007, №6 (95). – С. 96-99.
This issue of Transcations Part A contains a Special Section on particle technology // Chem. Eng. Res and Des. A. 2001. 79 №3. – Р. 221-346.
Ю.Д. Третьяков, М.Г. Слинько, И.В. Мелихов Материалы семинара по проблеме "нелинейная динамика химических реакций, процессов и реакторов" // Теоретические основы химимческой технологии, 2007. – Т. 41. – №2. – С. 237-238.
E.A. Domeratseva, D.M. Itkis, E.A. Goodilin, J.G. Nondem, M.V. Lobanov, M. Greenblant, Y.D. Tretyakov Homoge neity field and magneto resistance of the Ca(Mn, Cu)7O12 solid solution prepared in oxygen // J. Mater. Chem. 2004, v. 14. – Pp. 1150-1156.
Б. Дельмон. Кинетика гетерогенных реакций. М.: Изд. Мир. – 1972. – 554 с.
A.S. Sinitskie, S.O. Klimonsky, A.V. Garshev, A.E. Primenko, Yu.D. Tretyakov Synthesis and microstructure of silica photonic crystals // Mendeleev Communications, vol. 14. – 2004. – Pp. 165-167.
Шапорев В.П. Технологія неорганічних армуючих наповнювачів / Дисерт. на здобуття наук. ступ. докт. техн. наук за спец. 051701 – технологія неорганічних речовин. Харків, ХДПУ. – 1995, 380 с.
Шапорев. В.П. Синтез нитевидных кристаллов гексатитаната калия при взаимодействии карбоната калия и оксида титана в твёрдой фазе // Журн. приклад. химия. – 1991. – №2. – С. 294-302.
Шапорев. В.П. Физико-химические свойства нитевидных кристаллов K2Ti6O13 синтезированных различными методами // Неорганические материалы. – 1992. – Т. 28. – № 5. – С. 1045-1052.
А.С. СССР №1101412. Способ получения волокнистого титанита калия 07.07.84. Публ. запрещена, Б.25.
А.С. СССР №1215354. Способ получения волокнистого материала 01.10.85. Публ. запрещена.
А.С. СССР №1274236 Способ получения волокнистого титанита бария 01.08.86. Публ. запрещена.
А.С. СССР Способ выращивания нитевидных кристаллов титанитов щелочных металлов и тугоплавких оксидов. 15.01.91. Публ. запрещена.
А.С. СССР 1019756. Устройство для выращивания нитевидных кристаллов. 08.09.90. Публ. запрещена.
. Микро- и Наномир современных материалов / Хим. фак. МГУ, каф. неорг. химии, лаборат неорган. материаловед. интернет. goodilin@inorg.chem.msu.ru, fmg.inorg.chem.msu.ru – 2006, 69 c.
Шапорев В.П., Лопухина О.А., Иванов Ю.А. Моделирование процесса кристаллов из раствора кристаллизанта, образуемых взаимодействий солевых растворов с газообразным СО2 // Вестник ХГПУ. – Харьков: ХГПУ, 1998. – №25. – С. 97-103.
Шапорев В.П., Титов В.М., Иванов Ю.А. Влияние начального пересыщения на интегральные характеристики дисперсной фазы, осаждающейся в карбонизационной колонне содового производства // Вестник ХГПУ. – Харьков: ХГПУ, 1999. – № 28. – С. 49-96.
Иванов Ю.А., Шапорев В.П., Титов В.М., Долкарт А.Ф. Исследование кинетики кристаллизации твёрдой фазы из пересыщенного раствора // Научн. труды НИОХИМ: Химия и технология производства основной химической промышленности. 1998. – Т. 61. – С. 82-84.
Пат. № 65361, Україна, МПК (2011.01) В.0178/00 карбонізаційна колона для здійснення складно-реакційного гетерогенного процесу / Васильєв М.І, Пітак І.В., Моісеєв В.Ф., Цейтлін М.А., Шапорев П.П, Алаа Файяд Макки – № u201102687. Заявлено 09.03.2011. Опубл. 12.12.2011. Бюл. 23.
В.В. Болдырев Регулирование химических реакций в твёрдой фазе // Изв. Си-бирск. отделения Акад. Наук СССР (серия химическая). – 1977. – № 7. – вып. 3. – С. 48-60.
Шапорев В.П., Булат А.Е. Активация окиси магния методом циклического изменения температуры // Неорганические материалы. – 1980. – Т. 18. – № 8. – С. 1430-1434.
Шапорев В.П., Булат А.Е. О влиянии добавок на термическую стойкость гидратированных карбонатов магния // Журнал прикл. химия. – 1981. – Т. 54. – № 2. – С. 228-234.
Васильев М.И., Шапорев В.П. Исследование структуры многофазного закрученного потока в криволинейном канале и математическая модель газожидкостного реактора (карбонизация раствора силиката натрия) // Вестник Национального технического университета "Харьковский политехнический институт". – Харьков: НТУ "ХПИ". – 2009. – № 37. – С. 3-12.
Стрелко В.В. Сорбенти нового покоління для високих технологій, екології та медицини / доповідь на засід. Наукової сесії відділення хімії НАН України. – Харків: НТУ "ХПІ", 19-20 травня 2011.
Е.И. Далматская Кинетика и статика карбонизации растворов силиката натрия // Тр. НИОХИМ. Работы по технологии производства наполнителей и адсорбентов минерального происхождения. – Госхииздат. – 1963. – Т. ХV. – С. 83-92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
