Аналіз мікропроцесорного терміналу шафи керування обігрівом тунелів метрополітену

Автор(и)

  • Юрій Степанович Грищук Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Україна https://orcid.org/0000-0001-7427-5419
  • Сергій Леонідович Зуєнко

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Ключові слова:

мікропроцесорний термінал, шафа керування, мікроконтролер

Анотація

Проведено аналіз функцій мікропроцесорного терміналу, виявлені переваги і недоліки його складових частин.

Біографія автора

Сергій Леонідович Зуєнко

студент

Посилання

Грищук Ю.С. Мікропроцесорні пристрої: Навчальний посібник. – Харків: НТУ "ХПІ", 2008. – 348 с.

Семейство микроконтроллеров MSP430x1xx. Руководство пользователя: Пер. с англ. – М.: Серия "Библиотека Компэла". ЗАО "Кэмпэл", 2004. – 386.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-06-17

Як цитувати

Грищук, Ю. С., & Зуєнко, С. Л. (2014). Аналіз мікропроцесорного терміналу шафи керування обігрівом тунелів метрополітену. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин I апаратiв. Теорiя I практика, (20 (1063), 8–13. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 20 (1063) (2014)

Розділ

Електричні апарати

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.