Визначення допустимої напруженості збудливого магнітного поля вихорострумового перетворювача з поперечним полем
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
У роботі одержано основні співвідношення для визначення амплітуди та фази напруженості поля в середині виробу та визначені допустимі значення вихрового струму.
Ключові слова: амплітуда, фаза, напруженість, магнітне поле, вихрові струми.Посилання
Испытания ферромагнитных материалов / И.И. Кифер. – М.-Л.: Госэнергоиздат, 1962. – 544 с.
Чернышев Е.Т. и др. Магнитные измерения на постоянном и переменном токе. – Стандартгиз. – 1962. – с. 112.
Неразрушающий контроль: Справочник: В 7 т. Под общ. Ред. В.В. Клюева. Т.2: В 2 кн. – М.: Машиностроение, 2003. – 688 с.
Авраменко А.А., Себко В.П., Горкунов Б.М. Бесконтактное измерение удельной электрической проводимости // Дефектоскопия, изд-во Наука, Свердловск, № 12. – 1988. – С. 77-80.
Авраменко А.А., Горкунов Б.М., Львов С.Г., Скопенко В.В. Переменно-частотный вихретоковый преобразователь с поперечным полем // Вестник Наци-онального технического университета "ХПИ". – Харьков: НТУ "ХПИ". – 2008. – № 48. – С. 144-147.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.